У мене вже є блог у Telegram і канал на YouTube.
Але я вирішила зробити ще й блог тут — у форматі сайту. Такий, який я колись уже робила і який мені насправді близький.
Це не перша і навіть не друга моя спроба. У різні періоди життя в мене були блоги, деякі з них ставали доволі популярними, з читачами, коментарями, відчуттям руху. І кожного разу з часом я чомусь вирішувала їх залишити. Не завжди через втому — іноді просто тому, що змінювалась я.
Чи буде цей блог довгим — я не знаю.
Але мені хочеться вірити, що цього разу він залишиться. Хочу мати місце, де можна писати повільно, не підлаштовуючись під стрічку й алгоритми.
До речі, це мій перший блог-сайт українською мовою.
І це для мене важливо, навіть якщо раніше я не надавала цьому значення.
Тут я планую писати про життя в Іспанії, про дім і прості щоденні речі, про їжу з місцевих продуктів, про поїздки і дороги. А ще — про думки й історії, які не завжди знаходять місце в соцмережах.
Без порад і без правильних висновків.
Просто фіксувати те, що проживається.